Ювелірні техніки кріплення. 5 популярних способів фіксації каменів

1. Крапанове кріплення (когтисте) 

Це один із найвідоміших і широко використовуваних способів фіксації каменів. У цій техніці камінь утримується кількома металевими "когтями" (крапанами), які виступають над поверхнею виробу і захоплюють камінь за його ограновані краї. Зазвичай використовують 4 або 6 крапанів, але в залежності від дизайну їх може бути більше. Перевага цього методу полягає в тому, що він мінімально закриває поверхню каменя, дозволяючи світлу вільно проходити крізь нього, що покращує блиск і гру світла. Це робить крапанове кріплення ідеальним для діамантів та інших прозорих каменів.

Приклад використання

Класичним прикладом використання крапанового кріплення є заручна каблучка з діамантом. Такий спосіб кріплення розкриває всю красу і блиск каменя, дозволяючи світлу максимально проникати крізь нього. Традиційні каблучки "Солітер" (з одним каменем) майже завжди використовують крапани. Таке кріплення застосовують не лише в обручках, але й в намистах та підвісках. Підвіски з одиничним великим каменем, таким як сапфір або аметист, використовують цей метод, щоб підкреслити чистоту і колір мінералу. У брошках із великими каменями, наприклад, з рубінами або смарагдами, також використовуються крапани, оскільки вони дозволяють максимально відкрити камінь для блиску та сяйва.  

2. Глухе (кореневе) кріплення

Цей спосіб кріплення відрізняється тим, що дорогоцінний мінерал повністю оточений металом по його периметру. Такий метод є найбільш надійним і захищає вставку від зовнішніх впливів. При цьому більша частина каменя прихована під металевим ободом, що може зменшити його блиск, оскільки світло не проходить крізь нього так вільно, як при крапановому кріпленні. Глухе кріплення ідеально підходить для м’яких або чутливих до зовнішніх впливів матеріалів, таких як опали або перли. Цей спосіб також забезпечує більш гладкий і акуратний зовнішній вигляд виробу.

Приклад використання

Типовим прикладом є срібні сережки з опалом або каблучки з перлами. Ці камені потребують більшого захисту, і глухе кріплення забезпечує надійність. Перли, як м'який і делікатний мінерал, часто поміщаються в металеву оправу, щоб захистити їх від пошкоджень. Цей метод кріплення також часто використовується в чоловічих перснях.

3. Паве

Техніка паве (від французького слова "pavé" — "мостова") передбачає використання великої кількості маленьких дорогоцінних вставок, які кріпляться близько один до одного на поверхні виробу. Метал практично не видно, що створює ефект повністю "всипаного" камінням виробу. Кожен елемент утримується маленькими металевими "шипами", які мінімально закривають його поверхню. Ця техніка часто використовується для створення браслетів, каблучок та намист, де потрібен максимальний блиск завдяки великій кількості дрібних мінералів. Хоча паве виглядає дуже ефектно, цей метод вимагає великої точності, оскільки кожен елемент має бути надійно зафіксований, щоб не випасти з часом.

4. Канальне кріплення

Це метод, при якому вставки встановлюються в спеціальні заглиблення між двома паралельними смужками металу. Вони розміщуються щільно одна до одної, створюючи гладку, рівну лінію. Головною перевагою канального кріплення є його надійність — камені захищені від зовнішніх ударів і не виступають над поверхнею, що знижує ризик їх пошкодження. Цей метод підходить для кріплення як маленьких, так і великих елементів, проте важливо, щоб вони мали однаковий розмір для створення ідеальної лінії.

Приклад використання

Окрім обручок, канальне кріплення широко використовується в ланцюжках, намистах та натільних хрестах. Цей спосіб кріплення особливо популярний у виробах, де потрібно створити гладку і безперервну лінію зі вставок. Наприклад, у ланцюжках із діамантами або сапфірами камені вставляються в спеціальні канали, що робить прикрасу не тільки елегантною, але й зручною у носінні. В намистах і підвісках з канальним кріпленням камені розміщуються в рівні ряди, створюючи ефект безперервного сяйва, який підкреслює геометрію виробу. Цей метод також часто використовується в натільних хрестах. Канальне кріплення не лише додає виробу міцності, але й зберігає при цьому гладкість та цілісність конструкції.

5. Інкрустація

Це техніка, при якій камені встановлюються у спеціально зроблені в металі виїмки. Навколо кожної вставки формується невелика металева межа, яка утримує його на місці. У результаті елемент розміщується практично на одному рівні з поверхнею металу. Інкрустація особливо часто використовується для кріплення маленьких мінералів у складних візерунках. Цей метод забезпечує гладку поверхню і захищає камені від механічних пошкоджень, але вимагає високої точності при виготовленні виїмок для кожного каменя. 

Приклад використання

Інкрустація часто застосовується у ювелірних виробах, таких як натільні ладанки, де дорогоцінні камені, такі як діаманти або рубіни, акуратно вдавлюються у поверхню металу, створюючи гладку та вишукану текстуру. Цей метод також широко використовується в затискачах для краваток, де вставки, наприклад, з діамантів або сапфірів, гармонійно інтегруються в метал. У брошках інкрустація дозволяє створювати складні візерунки, де мінерали вдавлені в метал, надаючи виробу більш витонченого і акуратного вигляду.

Різні способи кріплення каменів надають ювелірам можливість створювати унікальні та розкішні вироби. Кожне кріплення має свої особливості, які підходять для різних видів прикрас, будь то каблучки, підвіски, брошки або натільні ладанки. Ювелірна компанія "TANGO" активно використовує ці техніки у своїх колекціях, прагнучи поєднувати традиційні методи із сучасним дизайном. Завдяки майстерності своїх ювелірів, "TANGO" створює прикраси, в яких кожна деталь, від способу кріплення каменя до форми виробу, ретельно продумана для досягнення максимальної естетики та довговічності.